Об’єднання організацій роботодавців України, Українська федерації роботодавців охорони здоров’я, Ліга страхових організацій, Національна академія медичних наук, Федерація профспілок сфери охорони здоров’я, представники Української асоціації сприяння охорони здоров’я населення, Української медичної експертної спільноти, Асоціації захисту прав пацієнтів, представники іншої медичної, наукової та експертної спільноти вирішили створити Платформу Національної стратегії охорони здоров’я. Цей громадський майданчик має координувати дії представників роботодавців та медичної, експертної, громадської сфери із владними інституціями щодо прийняття, а надалі – і реалізації загальнодержавної стратегії охорони здоров’я. Адже, на думку ініціаторів Платформи, нині так званій реформі системі охорони здоров’я бракує системних комплексних рішень, вона відірвана від об’єктивного моніторингу поточної ситуації. Прийнятий нещодавно закон, що встигли назвати медичною реформою – лише один із кроків, що мають бути здійснені. Зокрема, необхідна підготовка Національної доповіді щодо стану здоров’я громадян, проведення перепису населення (під тиском експертної спільноти такий запланований на 2020 рік), чіткі програми із зазначенням джерел фінансування, перехідними етапами, відповідальними особами, термінами тощо. Про це йшлося на установчих зборах координаційної ради Платформи Національної стратегії охорони здоров’я України.

«Один закон – це не державна програма чи стратегія. Необхідна комплексна сучасна система охорони здоров’я. Це найбільш актуально: в Україні висока смертність та низька якість життя людей. За даними ВООЗ, ми – у топ-10 країн за темпами фізичного скорочення населення. Для справді поліпшення ситуації необхідно здійснити величезну роботу – аналіз ситуації та постійний моніторинг, заходи не тільки виключно в медичній сфері, але й в екологічній, економічній, соціальній сферах тощо», – заявив голова ООРУ Анатолій Кінах.

З цим погоджується і директор інституту демографічних та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. «10% здоров’я людей залежить від медицини, 90% – від рівня життя, екології, якості харчування, питної води тощо», – каже вона.

Тому на Координаційній раді підкреслили – сфера охорони здоров’я має враховувати всі ці питання та базуватись на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я та кращих міжнародних практиках. Зокрема, йдеться про механізми збільшення тривалості здорового життя українців, підвищення людського потенціалу нації.

Вже за кілька днів буде направлена пропозиція урядовцям та парламентаріям долучитись до роботи Платформи та разом із соціальними партнерами розробити Національну стратегію охорони здоров’я.

«За проведення дійсної реформи відповідальні всі 3 сторони – медична спільнота, профспілки, уряд. На перших покладено багато відповідальності, але треба розуміти, що тільки спільні зусилля та комплексність підходу до проблеми дасть результат», – наголосив заступник голови Української федерації роботодавців галузі охорони здоров’я В.Симоненко.