ЗВЕРНЕННЯ

Конференції представників об’єднань недержавних закладів вищої освіти

до органів державної влади щодо оприлюдненого для громадського обговорення проекту Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2019 році

 

м. Київ                                                                                                  13 вересня 2018 р.

 

4 вересня 2018 року на сайті Міністерства освіти і науки України було оприлюднено для громадського обговорення проект наказу МОН України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань прийому на навчання до закладів вищої освіти», яким передбачено затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2019 році (далі - Умови прийому).

Всебічний аналіз оприлюдненого проекту Умов прийому та оцінка результатів від запровадження чинних нормативних актів МОН щодо організації та проведення вступної кампанії у закладах вищої освіти за попередні роки свідчать про наступне.

1. Розширення застосування зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО) суперечить початковій меті його запровадження – подоланню корупції при вступі абітурієнтів на державне замовлення до закладів вищої освіти.

Застосування ЗНО при вступі на контрактну форму навчання призвело до таких негативних наслідків:

- обмеження прав громадян щодо отримання доступної вищої освіти (порушення статті 53 Конституції України);

- значного падіння контингенту студентів в Україні;

- звуження прошарку високоосвічених громадян України;

- масової  “студентської міграції” молодих громадян України до країн Східної Європи, Росії та Білорусії;

- неминучого скорочення професорсько-викладацького складу вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО);

- значного зменшення надходження позабюджетних коштів як до державних, так і до комунальних і приватних ЗВО в Україні.

Постійне зростання кількості українців, що навчаються за кордоном, є проблемою національної безпеки, враховуючи, що лише 7% громадян України, які навчаються за кордоном, планують повернутися до України (дані Інституту суспільних відносин (ISP))[1].

За експертними оцінками лише у 2017 році до іноземних закладів вищої освіти вступило близько 25 тисяч українських абітурієнтів і ще не менше 15 тисяч – на програми «подвійних дипломів». Офіційно озвучена в Україні оцінка чисельності українських студентів  за кордоном (70 тисяч) є явно заниженою, оскільки лише у Польщі у 2017 році навчалось близько 60 тисяч студентів з України (проти 23 тисяч – у 2015 році).

Критичним є зростання кількості громадян України, які навчаються у Російській Федерації. Якщо у 2014/2015 навчальному році таких громадян було трохи більше 9 тисяч осіб[2], у 2017 році – вже більше 23 тисяч[3]. При цьому, як країни Східної Європи, так і Російська Федерація надають можливість кращим студентам з України навчатись безкоштовно.

Загалом за оцінками експертів, на сьогодні за кордоном вже навчається близько 200 тисяч громадян України.

2. Умовами прийому до закладів вищої освіти у 2018 році для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра було встановлено складання єдиного фахового випробування і єдиного вступного іспиту з іноземної мови, які передбачають використання організаційно-технологічних процесів здійснення ЗНО. Пропонується відмовитись від таких форм вступного випробування як єдине фахове випробування та єдиний вступний іспит з іноземної мови для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра в Умовах прийому до закладів вищої освіти на 2019 рік у зв’язку з тим, що, відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про вищу освіту», зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання використовується лише для прийому на конкурсній основі до закладів вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти.

Крім того, наявність додаткових єдиних вступних випробувань з елементами ЗНО при вступі до магістратури призводить до зменшення доступності здобуття вищої освіти за ступенем магістра в Україні, в т.ч. для тих громадян  України, які здобули базову або іншу вищу освіту раніше (5 та більше років тому).

Таке ускладнення доступу до другого рівня вищої освіти і до можливостей здобуття другої вищої освіти суперечить принципам реалізації європейської Програми навчання протягом  життя (Lifelong Learning Programme). Вища освіта може бути не лише передумовою для працевлаштування, а й інструментом для саморозвитку протягом життя. Як наслідок, за підсумками набору магістрів у цьому році стало очевидним, що основним результатом від запровадження таких додаткових єдиних вступних випробувань стали відмова багатьох студентів від здобуття ступеня магістрів та збільшення відтоку українських абітурієнтів та студентів на навчання до іноземних закладів вищої освіти.

Це є також і порушенням статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

3. Аналогічним чином, в порушення 19 статті Конституції та всупереч положенням частини четвертої статті 44 Закону України «Про вищу освіту», яка не надає права МОН встановлювати мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти, в проекті Умов прийому в 2019 році пропонується таке положення: «мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти не можуть бути встановлені менше 150 балів: для спеціальностей 221 "Стоматологія", 222 "Медицина", 226 «Фармація, промислова фармація», 228 "Педіатрія" галузі знань 22 "Охорона здоров'я" з другого та третього конкурсних предметів; для спеціальностей галузей знань 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування» та 29 «Міжнародні відносини» з першого та другого конкурсних предметів» (пункт 10 розділу VII проекту Умов прийому).

Запровадження вказаної обмежуючої норми спочатку для кількох, а потім і для всіх спеціальностей, в кілька разів звузить коло громадян України – випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які зможуть  здобути вищу освіту у закладах вищої освіти України (ЗВО), і, відповідно, призведе до зростання еміграції з України абітурієнтів і студентів.

Крім того, вказана норма є і порушенням конституційних прав громадян при здобутті освіти щодо доступності вищої освіти і її розвитку (статті 53 Конституції), Закону України «Про вищу освіту» (в статті 4 якого зазначено, що ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України) та носить дискримінаційний характер.

Таким чином, обмеження мінімального балу при вступі на навчання до закладів вищої освіти може встановлюватись лише законами України, а не відомчим наказом МОН України.

4. В проекті Умов прийому порушується принцип автономності закладів вищої освіти, не надаючи їм права самостійно встановлювати строки прийому студентів на заочну форму навчання та самостійно приймати рішення щодо прийому абітурієнтів, які більше відповідають профілю закладу.
5. Постійне запровадження МОН України додаткових обмежень через ускладнення Умов прийому, на нашу думку, є дестабілізуючим фактором та негативно впливає на підприємницький клімат суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері освіти.
6. Наведені вище постійні додаткові ускладнення Умов прийому з боку МОН України, на нашу думку, суперечать принципам державної регуляторної політики, визначеним ст. 5 Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (надалі – Закон), зокрема, адекватності, ефективності, збалансованості та передбачуваності.

            Згідно ст. 1 цього Закону, регуляторний акт – це, зокрема, прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних  відносин  між  регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.             Накази  Міністерства освіти і науки про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України мають зобов’язуючий характер для закладів вищої освіти та регулюють адміністративні відносини між Міністерством та суб’єктами господарювання (закладами вищої освіти) щодо можливості та порядку прийому на навчання студентів та інших супутніх питань. Також вони регулюють і господарські відносини між суб’єктом господарювання (закладом) та абітурієнтом (студентом), оскільки саме нормами цього наказу визначено, як саме суб’єкт господарювання здійснює свою господарську діяльність по відношенню до абітурієнта (студента), що полягає у навчанні студентів, в якому порядку і на яких умовах заклад вищої освіти має можливість прийняти абітурієнта (студента) на умовах контракту та тим самим забезпечити прибутковість своєї діяльності. Крім того, такі накази регулюють також господарські відносини між суб’єктом господарювання (закладом) та юридичними особами (агентами), які здійснюють підбір абітурієнтів. Таким чином, вказані накази МОН щодо затвердження Умов прийому за своєю правовою природою, безумовно, є регуляторними актами.

Відповідно до ст. 25 Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо проект регуляторного акту не був поданий  на  погодження  з уповноваженим органом разом із всебічним та об’єктивним Аналізом регуляторного впливу вказаного акту.

У зв’язку із наведеним вище, ми, представники об’єднань недержавних закладів вищої освіти, звертаємось до органів державної влади з проханням підтримати такі наші пропозиції:

1) суттєво доопрацювати проект Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти у 2019 році, оприлюднений на сайті МОН України 4 вересня 2018 року, та привести його положення у відповідність до норм Конституції України та чинного законодавства;

2) провести широке громадське обговорення та аналіз можливих негативних наслідків від запровадження запропонованих у ньому норм, що обмежують конституційні права абітурієнтів та закладів вищої освіти;

3) МОН України провести всебічний аналіз впливу запровадження використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до магістратури у 2017-2018 роках з широким громадським обговоренням;

4) не допускати незаконного обмеження мінімального прохідного балу ЗНО при здійсненні набору студентів за контрактною формою навчання;

5) не застосовувати технології ЗНО («організаційно-технологічні процеси здійснення ЗНО») при здійсненні набору студентів до магістратури за контрактною формою навчання;

6) надати закладам вищої освіти право самостійно встановлювати строки прийому студентів на заочну форму навчання.

 

 

Голова Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності       _______________ І.І. Тимошенко

Голова Ради Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти       ____________________    Р.Г. Щокін

 

---

[1] – https://gazeta.ua/articles/edu-and-science/_skilki-ukrayinskih-studentiv-navchayutsya-za-kordonom/844224

[2] – http://expres.ua/main/2016/12/28/220132-kilkist-ukrayinskyh-studentiv-navchayutsya-zahodi-vrazhaye

[3] – https://russian.rt.com/russia/article/415140-inostrannye-studenty-v-rossii